(для послідовності)

См. также в других словарях:

• черга — че/рги/, ж. 1) Певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого , чого небудь. Дотримувати черги. || Одна з ланок, частин чого небудь цілого, що має з являтися, вступати в дію у визначеній послідовності. || Чиє небудь місце… …   Український тлумачний словник

• потім — присл. 1) Після чого небудь (для позначення послідовності у часі). || Через деякий час, іншим разом; згодом, пізніше. •• На по/тім на пізніший час, до іншого разу. 2) Одразу за ким , чим небудь, услід за кимсь, чимсь (для позначення послідовності …   Український тлумачний словник

• 33.170 — Теле та радіомовлення ГОСТ 11515 91 Каналы и тракты звукового вещания. Основные параметры качества. Методы измерений. Взамен ГОСТ 11515 75, ГОСТ 23107 78, ГОСТ 22504 83 ГОСТ 18471 83 Тракт передачи изображения вещательного телевидения. Звенья… …   Покажчик національних стандартів

• оператор — а, ч. 1) Фахівець, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу. || Людина, яка працює на технічному пристрої, комп ютері і виконує регламентований інструкціями набір дій, операцій. Оператор… …   Український тлумачний словник

• поле — я, с. 1) Безліса рівнина, рівний великий простір. || перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін. || Ділянка землі, що використовується під посіви. Зоране поле. •• Одно/го по/ля я/года людина, подібна до кого небудь своїм світоглядом, характером …   Український тлумачний словник

• і — I невідм., с. Дванадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука і . •• Ста/вити (поста/вити) кра/пку (крапки/) над і а) уточнювати сказане, не залишати нічого недомовленим; б) доводити до логічного завершення. II 1. (й), спол …   Український тлумачний словник

• перехід — хо/ду, ч. 1) Дія за знач. переходити. || Визначене місце, у якому дозволяється переходити вулицю. •• Підзе/мний перехі/д тунель під дорогою, проїжджою частиною вулиці тощо, призначений для руху пішоходів. Пішохі/дний перехі/д ділянка проїжджої… …   Український тлумачний словник

• ряд — у, ч. 1) Сукупність однорідних предметів або живих істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним, витягнутих в одну лінію. || Те саме, що гряда. || у знач. присл. ря/дом, ряда/ми. Один повз одного, один за одним, один біля одного, в одну… …   Український тлумачний словник

• від — прийм., з род. в. 1) Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого , чого небудь; прот. до. || Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого небудь. || Уживається на означення послідовності дій …   Український тлумачний словник

• адреса — и, ж. 1) Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. || Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача. Помилитися адресою. •• Пошто/ва адре/са місцезнаходження житла… …   Український тлумачний словник

• розміщати — а/ю, а/єш і розмі/щувати, ую, уєш, недок., розмісти/ти, іщу/, і/стиш, док. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого , що небудь у певних місцях, у певному порядку. || Визначати послідовність у розташуванні чого небудь, розташовувати щось у… …   Український тлумачний словник